Затремтіла сльозливо хмарина над плесом.
Сум відвертий, краплистий в думках.
Зачастили дощі і самотності пресинг.
Розмиває сліди на шляхах.
І на кожнім стеблі дощ залишив відмітки,
То ж висять тепер кліпси води
Від мелодії ночі у ритмі чечітки.
Ніби вів манівцем поводир.
Просвітління дай думці, відкинь дріб*язкове,
Щоби легкість відчула душа.
Ці нахабні дощі відійдуть безстроково,
Смутку, болю давай відкоша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)