Сізіф… Говерла… камінь…

...  бо  я  -  Сізіф,  а  ти  -  моя  Говерла
чи  що  в  Сізіфа  там  було  -  Афон?
ніхто  не  скаже  -  ті  давно  померли,
в  Аїд  доправив  мовчазний  Харон...
тож  -  хай  Говерла,  пхаю  клятий  камінь
вдесяте,  всоте,  в  двісті  перший  раз,
уже  й  граніт  відшліфував  руками,
уже  й  не  стогну,  ніби  контрабас
кочу  і  знаю  -  буде  до  вершини
ще  двійко  кроків,  'кийсь  нещасний  ярд
і  -  дурнем  -  дурень,  випростаю  спину...
й  бреду  під  гору  -  знов  мені  не  фарт
Fortuna  -  кажуть  римляни  -  non  penis,
в  руках  тримати,  теж  казали  -  non  
отак  і  граємо  з  тобою,  люба,  в  теніс...
бо  я  -  Сізіф...  хоч  добре  -  не  Антон

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Котигорошко