Парад у тупик

На  Раші  не  міняється  нічого.  
Агонізує  азія-ордло.  
Вода  у  Крим  вартує  дорогого.  
Конає  до  коронування  свого
у  бункері  «[i]обнулене  пуйло».  [/i]

Усе  завоювали  яничари  
і  то,  –  «[i]одній  Росії  завдяки[/i]».
Героям  захотілося  на  нари.  
Охляли    печеніги  і  хазари  –  
неумирущі  бойові  полки.  

Усіх  собою  заміняє  бацька  
у  ролі  всесоюзного  царя...  
та  заважає  нація  козацька,
якій  пасує  «[i]шапка  мономаська[/i]»  
на  голові  паяца-упиря.  

Парафія  очікує  параду...  
цар  попереду  а  народ  позаду.  

Добилися  оказії  сябри  –
позбутися  азійської  мари.

Але  юрма  воліє  до  упаду
піарити  червоні  прапори.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: I.Teрен