aequo animo



щоякнайщемніші  дощі
поодинокі  парасолі
тріщіть  іржа  завіс  хрящів
на  тлі  холодної  сваволі
кривої  /  хитрої  душі
артикульоване  мовчання
сумління  награне  пручання
чи  зворухне  саморушій_
>
щоякнайтонші  межі  гри
сумні  запалощокі  німфи
бліді  розмиті  кольори
сізіф  застряг  у  пастці  міфу
голодний  протяг  смокче  кров
єхидно  лащиться  надія
злий  бог  ридає  і  радіє
на  перехресті  молитов_
>
щоякнайближча  поміж  муз
розкрила  гострі  чорні  крила
в  її  дошкульний  шепіт  вгруз
роздерши  кігтями  вітрила
брязчать  чавунні  ланцюги
вгризаються  в  кору  частоти
чужинець  в  дзеркалі  навпроти
слова  складає  на  ваги_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873382
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.04.2020
автор: Ки Ба 1