Була у лісі (вирвалась з Ютюба).
А там дерев – незлічені полки.
Зустріла крука у обіймах дуба,
Йому мережку ткали павуки.
Була у лісі. Там повітря гоже –
Легке, мов пух, і чисте, як сльоза.
Пташиний хор виводив месу. Боже!
Яка ж умілість і яка краса!
Була у лісі. Там медунка квітла,
І вітряниця свій розкрила цвіт.
Налило сонце і тепла, і світла,
Лишило скрізь цілунок свій і слід.
Була у лісі. Вірите? Почула,
Як на цимбалах грало джерело.
Зачудувалась. І ураз відчула,
Що варто жити, вірити в добро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)