Все зникло – шум дощу і вітру вий сердитий,
Блиск синій громовиць, – удар, і ще удар.
Клубляться сизі рештки грізних хмар,
Як у воді віск бджіл, при ворожбі налитий.
Що ж ворожба ця напророчить нам з тобою?
Побач же, – засіяв ясний блиск сонця враз
Межи розривів хмар і семибарвний пас
В бузковім небі простягнувсь лукою.
Максім Багдановіч
Варажба
Ўсё зьнікла – шум дажджу, i ветру вой сярдзіты,
Блеск сіні перуноў, за ўдарам гулкі ўдар.
Клубяцца шызыя астаткі грозных хмар,
Як у вадзе воск пчол пры варажбе наліты.
Што ж гэта варажба прароча нам i глебе?
Пабач жа, – зіхаціць блеск ясны сонца ўраз
Сярод разрыву хмар, i сямібарвны пас
Лукой прыгожай лёг ў бэзовым небе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871547
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 10.04.2020
автор: Валерій Яковчук