[i]...Теплий Олекса як символ тепла і
злагоди наповнює чимось новим,
незвіданим і.... дещо тривожним.
Вітаючи всіх клубівців з цим вес=
няним святом, зичу доброго здо-
роп'я, любові та наснаги в цей
нелегкий час, що випав на нашу
долю! У свою чергу, дякую всім,
хто поздоровив мене з Днем на=
родин та прошу вибачення за мою
тимчасову, вимушену відсутність
на ваших сторінках...[/i]
[youtube]https://youtu.be/55_-PKrzNj8[/youtube]
[i][b][color="#6e0585"]Мені дав Бог новий, здоровий зір –
відкрилися простори неозорі –
серед малих й великих в небі зір
я виберу свої, мені властиві зорі.
І стане ясно все украй мені –
побачу геть усе у цьому світі:–
вибоїни й кущами скриті дні,
і темні лиця, й лиця у привіті…
Від зерна відклерую я лушпу,
не помилюсь у любуванні друзів,
бо бачу правду – щиру… і скупу,
ціную давні, і новітні узи.
Відтак у світ чіткішим стане шлях,
ясніші абриси і горизонти…
кукіль й волошки висвітить в житах
мені ласкаве і привітне сонце.
Хоч не знімаю з неба жодних зір,
сузір’я друзів на землі я маю:
джерела вод із-під землі і гір
в душі творять симфонію розмаю…[/b]
[b]… Подяка зріє в мене під кінець
чарівннику - хірургові від Бога…
Це Йван Віталійович Козинець...
Хай стелить ряст йому легкау дорогу![/color][/b][/color]
30.03.2020
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2020
автор: Олекса Удайко