Поговори зі мною, бо чомусь,
Мовчиш так довго, мов мене немає…
А я мовчання й тиші так боюсь,
У грудях, наче серце завмирає…
Безглуздо пробігають ночі, дні,
В чотирьох стінах є свої закони,
Болить у келиху душі, на дні,
Коли світ тоне у багні «корони».
Поговори зі мною, як колись,
Бо так давно думками не ділились,
Коли летіли мрії всі у вись…
А зараз, ніби об асфальт розбились…
А за вікном панує вже весна,
І з кожним днем навколо оживає,
Прикро, погода за вікном ясна,
А у душі - щось, радості немає…
27.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869550
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч