"Життя — театр,
А люди в нім — актори!"
Його, як і життя, творив сам Бог.
Життя — вода, яка тече у море -
Є аполог — тож буде епілог.
Тут грають все: комедії і драми
Актори ті ж — лиш ролі їм міняй,
Слова, сценарії, афіші, епіграми,
Друкуй програми та білети продавай.
Сьогодні у театрі досить людно -
Юрба в партері голосно гуде,
Товсті й худі до крісел тягнуть гузна
Театр - життя лиш дзеркало бліде.
*********************************
Дія 1
Час не стоїть — він безупинно плине:
На брамі жовто-синій майорить,
На лаві напівгола Україна -
Чим може глядачів вона збудить?
Політики-хірурги в Ради залі
Ножі-закони взялися гострить,
Безжально серце бранки вирізали,
Щоб серце від собаки приживить.
Собаче серце - хай слухняна буде,
І на цепку, у буді щоб жила,
І як раба, а не як вільні люди,
Що божевільна - землю продала.
Все по закону, начебто, по волі,
По власній волі! - бреше ЦВК…
Безсилу, зраджену покинули всі долі,
Закона начепили як цепка.
Отак прилюдно, харкаючу кров'ю,
Тягли її знесилену в Москов'ю…
Морили голодом,
Встромляли в рани ніж -
Христові муки…
Та, мабуть, ще гірш…
А серце бідної країни заховали,
На очі ману людям навели,
Кого олжа не брала — убивали,
Наклепи і суди багном цвіли …
Дія 2
Бог з Сатаною снідали в кав'ярні -
Яєчня, тости, кава і бекон.
До кави коньяку додали гарно
І вийшли покурити на балкон.
Затягся Бог і смачно пихнув димом,
До Сатани звернувся: розкажи -
Якого дідька ти поліз до Криму?
Навіщо око на Вкраїну положив?
Тобі твою мацу набридло їсти?
Чи душ продажних бракне де тобі?
Чом вирішив серця підступно красти -
Закінчиш, як Іуда на вербі!!!
Зовсім, скотино, совість загубив?
Раніше розумілися ми наче…
- Та то не я! Яхве се начудив -
Від нього усе пекло досі плаче!
Він залякав і відьом, і чортів,
Мовляв, це - бізнес, економіки закони -
Пілат прилюдно зразу руки вмив:
«Без грошей — не до жінки, не до доми»
А Україна проти нього стала,
Тому рогатий вирішив помститись -
Залити їй «за комір смальцю й сала»,
Щоб більше не могла над ним глумитись.
З продажними домовився він швидко,
Пообіцявши двоголовим Крим -
Чорти зелені начепили свитки.
А зрадники налізли поміж тим.
Що з цим робити — навіть і не знаю
Ти Бог — тобі всі карти в руки,
А я тихенько п'ятами киваю
До жінки, до дітей і до онуків.
Лишився Бог на сцені сам на сам:
Оце халепа, підлість ось така!
Єгові треба дати по зубам,
А краще ще під *** копняка!
Дістав мобільний і натиснув виклик:
- Агов, Михайле, маєш час — зайди
Спустись на Землю і добряче гиркни,
Бридке Яхве тягни хутчіш сюди!
Хвилини дві на небо милувався,
За сценою гармидер тупотів,
Яхве бешихою з-за сцени увірвався
Побачив Бога — обісрався,
Перекосило і забракло слів.
Бог подивився підлому у очі -
Одна брехня в тім «дзеркалі душі»
- Ти що, скотино, мабуть, смерті хочеш?
Продати хочеш землю за грошІ?
- Ні, не продати, а купити хочу!
(Брехати Богу, падло, не посмів)
Щоб рай земний став царством злої ночі -
Не козаків вітали, а - козлів!
Продажні душі, гроші — моя зброя!
Служитимуть мені, а не тобі,
А Україна — то земля героїв,
Її я серце приготую на обід.
Лиш в підступах і зраді моя сила!
Сила грошЕй — не в правді, а в брехні,
У слабкості отих, що спокусились -
Ось тільки заважаєш ти мені.
Кому, скажи, потрібна твоя правда?
Який тобі із того, Боже, зиск?
Робити — важко, вигідніша зрада.
Молитви про порядність — вепра виск.
Стули-но пельку! Драна «діжка бруду»!
Твоя наука гідна лиш чортів.
Із мене досить! Слухати не буду!
І так уже достатньо завинив.
Ти просто зараз кінчиш свою гру!
Інакше - я намилю тобі шию,
У борошно, у попіл розітру
По всій Землі у прах, у пил розвію!
Сидів Яхве, як дурень у нірвані
(У синагогах моляться йому)
Хірурги-депутати запродані
Із вікон бачили Байкал і Колиму.
Раділа знову щиро вся країна -
Брати і сестри, діти-гречкосії
Бо з власним серцем — справжня Україна,
Собаче серце личить лиш Росії.
****************************************
Дія 3
Сирнула гава президенту прямо в рота,
Коронний вірус ззаду притулив
На їхнє юдо-свято — у суботу
Отримав саме те, що намолив!
І попередники без жодної різниці
На статки, на посади та чини
Сконають пожиттєво у в'язниці,
Все віддадуть накрадене й сини.
Кінець один чекає крадіїв -
Судити буде суд по їх ділах
І слава та, яку хто заслужив -
Хоч і важкий, тернистий правди шлях.
********************************
У слідчого сидить «гарсон Собаков»
Маленькі оченята, хитрий ніс -
На допит притягли брехливу сра ку -
«Жирує пан, як кум у нього - Біс»
- Ви як потрапили із злодіїв в міністри?
І не байки, а правду розкажіть.
- Та гроші роблять все і ти хоч трісни,
Роса не божа чи вода біжить...
Політика — продажна, як повія -
На все ціна: в міністри, в депутати.
«Меню замовили...» — як би сказав Месія,
Або сам Цезар: «Брут, ти ж був за брата...»
Все по закону: зрада, гроші, вбивства -
Не людська влада і закони не людські.
Перед брудним законом — ми всі чисті
Хоч совість — чорна пляма на листі.
На цій посаді і не треба красти -
От скільки треба — стільки і бери.
Хоч рідко - через раз, а хочеш часто,
Такі от правила на тому рівні гри.
Закони там свої - «собаче серце»:
Хто платить — той команди віддає.
В кишеню, мисочку, коритце, у відерце...
«Бог» - хто кладе, хто грошики дає…
Для тебе «Бог» — той, що тобі дає,
Ти - «Бог» для тих, хто значно нижчий тебе.
Хто дупи лиже — той і виграє,
А іншого закону там не треба!
Це справжні цінності у бісівському світі.
А совість, честь у ньому - дурний сон.
А що від Біса ви чекали в заповіті?
Це наш закон! Це — наш такий Закон!
Допоки ми писали ті закони -
Чи ж варто справедливості чекать?
Ви завжди винуваті були в тому,
Що хочеться нам красти і брехать!
Машини, рюкзаки, бурштин, убивства -
«Вклонись лишень — усе буде твоє»
Та все проходить, облітає листя
І виринає правда, як то є.
Лиш перший крок важкий проти Закону.
На тому боці правди нема меж:
Жирує тіло, а душа холоне
І сморід пекла допікає теж.
Жах поселяється усюди. Жах розплати.
Він поряд. Він уже до тебе йде.
Хотів би, а куди тікати?
Скрізь відображення його тебе вже жде...
***************************
В Гаазі, на суді сидять два Вови -
Один з них ботексний, а другий — сперепердь.
Пусті пропустимо пройдисвітів промови,
Опишемо процесу лише чверть:
Чечня, Осетія, Абхазія, Донбас -
Гібридні війни, Сирія і Крим.
- Гаага вже давно чекала Вас
За тисячі смертей ще поміж тим.
Брехня політиків, підбиті літаки,
Ліси Автралії, японські острови,
Мільйони біженців, згвалтовані жінки,
По лікті руки ваші у крові…
Ховає очі ботексне хамло,
А той сцикливий скиглить всім до залу:
- Мене у владу випадково занесло,
Я лиш актор «Вечірнього кварталу».
Присяжні дивляться на нього крізь щілини:
- Як зветься той, хто землю продає,
Хто продає народ і Батьківщину,
Хто з воргом і катом заграє?
Він убивав відкрито, а ти нишком.
Хто від закону утекти допомагав?
Зіграти дурня сподівався тишком,
Мовляв, проскочу, доки ловлять гав!
Так, твори не горять — горять потвори!
Каміння час збирати й розкидать
Брехня і зрада разом ліплять гори,
А правда треба щоб їх розвалять.
*******************************
Епілог
Де взяти ті слова,
Щоб, як траву, розчісували мізки,
Як шаблею зрізали будяки,
Учили так, як вчать зелені різки,
З голів повикидали кізяки...
Щоб язики вривали, раз брехливі,
У жадібних, продажних, у приблуд.
Де взяти ті слова
Щоб раз й назавжди
Із душ повимивали зради бруд,
Залишили отам лиш чисту правду.
Де взяти ті слова?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2020
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)