Прийшов з Вуханя і не зняв корону,
в країну чоботину й макарону,
ще мружився в Мілані по-китайські,
та італійок клав у кущі райські.
А потім світом плигав, наче коник,
У церквах нишком цілував ікони,
і переходив стрімко з рук у руки,
та обрікав живих на смертні муки.
І тільки в Мухосранські сів на нари
на справедливу наразився кару.
Бо в місті тім горілка царювала.
І захлинулась вірусів навала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869129
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2020
автор: Лао Лю