З кожним днем все страшніше життя…
Не фільм жахів, чи сон на світанку,
Хаос і не збагнуть до пуття
Як напасть повзе світом? (мов в танку)…
Ні кордонів не треба, ні віз…
Не важливо: старі чи малі…
Світ на вістрі і страху і сліз
Бачить, морок пливе по землі…
Нові жертви – китайські жнива,
Що не день, то нові небезпеки,
А чекали ж ми, просто весни,
Що нестимуть на крилах лелеки.
21.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868832
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч