Весна вібрує у лазурнім піднебессі.
Лоскоче сонце, ніби пава пір*ям.
Оранжевим виблискує над тихим плесом,
Хмарки вдивляються білясто-пінні.
Весна вібрує на земельнім свіжім лоні.
Синіє розчерк ніжності фіалок.
До сонця тягнуться дерев шпилясті крони.
Поля прикрили плечі зелен-шаллю.
Весна вібрує в тонкощах душевних, звісно.
Біжать струмки сердечної любові.
Тепло приносить знову березневий вісник,
Відродження, відновлення по зову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)