Я люблю свою мову,
Свято-дзвінкоголосу.
З переливами Сонця,
Співами солов'я.
Із колором блакиті,
пшеничним колоссям,
І теплом материнським,
І зі словом " Земля".
Я люблю свою мову
Із "теплом" і "коханням".
Райдужним перевеслом,
Дзюркотінням води.
То ж несімо її-
Нехай в душах воскресне
Забренить і поллється
І туди,і сюди...
Я люблю свою мову,
Мову степу і квітів,
Водоспадів стрімких
І Яскравих заграв,
Говорімо на ній,
і дорослі,і діти.
І шануймо,найкращу,
Хто б вам що не казав!
Я люблю свою мову,
Дітям ніжну колиску,
Голосисту,п'янку,
Срібну і золоту.
Журавлинно-калинну,
Із порічок намисто.
Дивоцвітом багату,
Найкращу й святу.
Я ЛЮБЛЮ СВОЮ МОВУ!
22.02.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865621
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2020
автор: Валентина Мала