медитуєш на череп будди_
пес п'є райдужний слиз асфальту_
в мозку іскра прозріння блудить
в переддень закриття гештальту_
>
купи ліпляться половини,
розбігаються паралелі_
каяття бо вперед провини,
пам’ять - пута / надія - стеля_
>
хаотична пустеля міста_
двісті кроків за тінню тіні_
воду в ступі вагання місять,
голі клени / бетонні скрині_
>
вени вулиць / байдужі ниці
ототожнені перехожі,
що ляльки на мигтючих спицях
з лялькарем невідомим схожі_
>
медитуєш на череп будди_
в перехресті прицілу – тиша_
затухаючу амплітуду
чорним пазуром вічність пише_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863835
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.02.2020
автор: Ки Ба 1