Не так щоб холодно
А все ж зима
І ніч безмежна
І в небі зір… нема
Вслід обережно
І важко дихае у плечі тьма
І холод силоміць
В тобі шукає місць
І заповза в протерті лікті
І лізе на ногах під ніхті
І ти відчув інтуїтивно
Що в тобі стигне все інтимне
Ще й місяць так провокативно
Крізь дірку в хмарі зрідка блимне
І знову тьма
А ти ідеш.
Парище.
2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861300
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2020
автор: Мартинюк Надвірнянський