А кохання було зовсім поруч,
Та на жаль, відлетіло мов сон.
Щастя вимріяли на швидкоруч,
І у нас все було в унісон.
Безкінечно розмови лилися,
Мов могутні, широкі ріки.
Наші мрії в єдине велися,
І здавалося все це - навіки.
Та розлука пролізла між нами,
І пішла, як брехня по селу.
Чом її не занесло снігами,
Як узором стелилась по склу?.
Невибагливим був візерунок,
Коли наші бажання єднав.
Та підступно, цей долі дарунок,
Туман в сумнів гіркий сповивав.
Не змогли вберегти ми власноруч
Нами ліплений щастя фасон.
А кохання ж було, зовсім поруч,
Та на жаль, відлетіло, мов сон.
22.12.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858838
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2019
автор: Валентина Рубан