Минулого торкаюся думками,
Воно у кожного бува своє.
Я пам'ятаю ніжні руки мами,
Усмішка на обличчі розстає.
Біжить сестра, молодша, по стежині,
На зустріч татку, що з роботи йде.
Ці найдорожчі спогади єдині,
Так серце розтривожили моє.
А ось дідусь всміхнувся, в вишиванці,
В недільний день у храм зібравсь іти.
Бабуся зачекалася на лавці
І вишні у садку вже розцвіли...
Які то дні і спогади чудові,
В минуле повернутися тепер.
Провідати пшеничне в маках поле
І біля школи наш з тобою сквер.
Пройтися греблею, де верби шумно,
Про щось із вітром гомонять щодня.
Згадала все і чомусь стало сумно,
Торкнулися думки самого дна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858775
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)