В небесах дрімала синя тиша,
У повітрі пахло вже грозою.
А душа моя складала вірші,
Дощ заплакав чистою сльозою.
Скуштувала враз земля водиці,
А то сонце спекою зморило.
Сумував жасмін біля криниці,
В нього також вже не було сили.
Квіти мліли, мліли в полі трави
І верба до річки нахилилась.
Лиш гроза всміхалася лукаво
І під ніс усе щось бурмотіла
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858654
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)