Паморозь ранкова грудень прикрашала,
Щоб хоч хто помітив, що уже зима.
Місячна підкова зорі утішала,
Що надворі снігу довго так нема.
Мерехтіли блиском трави у глазурі,
У кущів сивіли стомлені чуби
У дротах грав вітер, ніби на бандурі,
І дивився в хмари дивної різьби.
От такий був ранок: чистий, прохолодний,
Не зимовий, звісно, та не в тому річ,
З блискіток цукрових зшитий одяг новий,
Саме так майстерно чаклувала ніч.
20.12.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858630
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.12.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч