Далекі зорі у височині,
Завжди чомусь всміхаються мені.
І я до них всміхаюся нераз,
Як землю обійма вечірній час.
Приспів:
Зіронько далека і вечірняя,
На тебе в височінь дивлюсь, дивлюсь.
Для мене ти неначе королівна,
З тобою я до казки доторкнусь.
Велика Ведмедиця, ось Мала,
Чумацький шлях над стежкою села.
Дивлюсь у небо і думки, думки,
У тих думках зі мною завжди ти.
Приспів:
А ось вже місяць виплив у човні,
Він у коханні признававсь вербі.
Для неї сяйво ясне дарував,
Як я тебе, її він покохав.
Приспів:
Торкнеться скрипки, ніжно вітерець,
Мелодія полине до сердець.
І зіронька всміхнеться знов мені,
А я тебе чекатиму у сні.
Приспів:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)