Твої оголені плечі,
Вуаль, золоті рукавички,
Спокусою падає вечір...
Роззуй свої черевички.
Пройдися легко і ніжно,
Вуаль опусти на Землю.
Кохання - не завжди боляче,
Кохання буває приємним...
Ті війки, ті очі, ті губи,
Його ще мрійливі руки...
Торкнися моєї мрії,
Кохання збагнувши науки.
Ця Осінь шепоче на вушко
Слова, що солодші від меду,
Слова, що тепліші від сонця,
Накрившись картатим пледом...
Наталка Ярема
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849727
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2019
автор: Наталія Ярема