Ці рани не загояться ніколи,
Не вщухне біль для тисяч поколінь.
О доле! Невблаганна людська доле -
Ні милості, ні правди, ні сумлінь.
О, ці хрести - у ряд сумні могили,
В них молодість, мій Боже, в них орли,
Чом так завчасно спопелені крила?
Чом стільки горя світу від орди?
Гуляє, клята. Ох, як вже гуляє,
Невинність косить - в крові береги,
Ні правду, ні молитву не прощає,
Нема законів... не існують ні боги.
О доле! Невблаганна людська доле!
Ні милості, ні правди, ні сумлінь,
Ці рани не загояться ніколи,
Болітимуть для тисяч поколінь...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848164
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2019
автор: Леся Утриско