Зима

Зашуміла  тут,  там  зима  білосніжна,
І  непримітно  чи  виразно  вихором  ворушить,
Настирна,  сувора  і  водночас  ніжна,
І  рівноваги  в  суцільному  стані  не  порушить.

Усе  тут,  там  застигло,  немов  уві  сні.
Поодинокі  птахи  співають  пісні.
Одні  звірі  блукають  в  лісах  у  пошуках  їжі,  інші  тихо  та  сумирно  сплять.
Десь  тут  здіймаються  насипи  рівні,  а  десь  там  під  вагою  хитко  скриплять.

З  небес  на  землю  сиплються  сніжинки
Структурні,  пишні,  чарівні,  легкі  й  німі,
З  гілок  звисають  кристальні  крижинки    –
Усе  немов  поснуло  у  стрімкій  зимі.

Повітряні  маси  то  кричать,  то  мовчать,
І  снігові  вигини  під  тиском  тріщать.
Усе  тут,  там  пронизує  мороз  палкий
І  віє  вітер  лютий,  сильний  та  різкий.

То  сяюча,  то  тьмяна  та  похмура  ця  зима.
Вона  свій  плин  незримо  контролює.
Десь  там  вона  ще  є,  десь  тут  її  уже  нема.
То  пестить  невимовно,  то  лютує.

                                                                                                                                                                                                                                                                               31.10.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847358
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.09.2019
автор: Оля Тимошенко