В осінній день, коли щаслива я
Всі друзі за святковими столами
Так прикро, що разом з нами нема,
Моєї рідної і дорогої мами.
Вона у серці, бо своє тепло
Шле із небес моя рідненька ненька,
Я пам’ятаю кожну мить удвох,
Коли була іще така маленька.
На жаль, тебе вже поруч не було,
Коли зросла і школу закінчила,
У світ дорослий стрімко повело,
Все те, чого мене колись навчила.
У пам’яті твій голос бережу,
І часто, наші згадую розмови,
Здається, що ти знала вже давно:
Що буду нареченою для Вови.
В житті мене ти завжди бережеш,
Янголом, молишся до Бога, найрідніша,
Поглянь, яскравим сонечком з небес,
Сьогодні донечка твоя – найщасливіша.
06.09.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847322
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч