на денці чашки - осад-кашка гущі
і ніц уже не важать імена,
де спогад літа? зібганий, мокрющий
прилип до чашки, до дзвінкого дна
украла літо вересня харизма,
вмокнула ласо у в'язкий єлей
та що ж... та випадкова антреприза
повільно стигне, як пролитий клей
щось чужорідне в голосі твоєму,
чужий кришталь блищить в твоїх очах
ти - нерозв'язна, через те й дилема:
чи - сама ніжність, чи - брутальний трах
банальна осінь... це - банальна осінь,
банальніша банальностей усіх...
на денці - гуща, збитий в кашку осад,
на білім - темне, як банальний гріх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846862
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2019
автор: Котигорошко