Слова

Слова.  Вони  такі  всі  різні
За  постановками,  формами,  розмірами.
Бувають  лагідні  та  грізні.
Пливуть  Всесвітом  чи  іншими  розливами.

Слова  складаються  із  вигуків  та  звуків:
Є  голосні,  є  приголосні,
Можуть  стріляти  прицільно,  ніби  із  луків,
Є  прості,  складні  та  пафосні.

Зі  слів  складають  різноманітні  речення.
І  людство  не  в  змозі  вже  без  них  прожити.
Всякі  виступи,  переговори,  зречення.
З  ними  можна  на  майбутнє  ворожити.

Із  них  зароджувались  світові:  звичні  й  екзотичні  мови.
Одні  повільно  занепадають,  інші  швидко  розвиваються.
Вони  є  складником  нашої  фундаментальної  основи.
Слова,  мов  атомні  частинки,  то  сходяться,  то  розпадаються.

Без  них  не  підписують  успішні  й  вигідні  контракти.
Без  них  складно  щось  комусь  передати.
Без  них  не  зав'язують  взаємовигідні  контакти.
Без  них  складно  позичити  й  віддати.

Ними  можна  нападати  й  когось  захищати.
Ними  можна  грати,  щось  бачити  та  чути.
Ними  можна  лютувати  та  когось  прощати.
Ними  можна  майже  всі  відчуття  відчути.

З  них  пишуть  твори:  прозові  й  поетичні,
Реальні  та  фантастичні,
Комедійні,  сатиричні  й  драматичні,
А  є  навіть  не  зовсім  звичні.

Існують  ще  слова  невербальні.
Їх  говорять  спеціальними  мімікою  й  жестами.
Є  розкішні,  ніби  сукні  бальні,
А  є,  які  щось  втаємничують  разом  із  квестами.

Є  слова,  які  так  тихо  шепочуть,
А  є,  які  кричать,  мов  божевільні.
Вони,  неначе  водограй,  белькочуть,
Каламутні,  стрімкі,  тонкі  та  вільні.

Є  слова,  як  простір,  неосяжні.
Є  далекі,  є  близькі.
Є,  як  вітер,  майже  недосяжні.
Є  шершаві,  є  слизькі.

Є  слова  солодкі,  але  брехливі.
Є  гіркі,  але  правдиві.
Є  хибні  й  хитрі,  а  є  справедливі.
Є  спокійні,  є  примхливі.

Є  слова  чесні  та  надійні.
Є  навіяні  й  спонтанні.
А  є  ліричні  й  мелодійні.
Є  такі  багатогранні.

Є  слова  п'янкі  й  пахучі.
Є  м'які,  є  дерев'яні.
А  є  буйні  та  квітучі.
Є  насичені,  є  в'яні.

Є  слова-ієрогліфи,  малюнки.
Є  слова  ‒  суцільні  візерунки.
Є  ніжні  й  трепетні,  мов  поцілунки.
Є  слова  ‒  приємні  подарунки.

Є  слова,  які  геть  застарілі,  а  є  модні  та  новітні.
Є,  які  палають,  як  вогні  досвітні.
Є,  які  притягуються  чи  відштовхуються,  мов  магнітні.
Є  відразливі,  є  лагідні  й  привітні.

Є  слова  дріб'язкові,  а  є  важливі.
Є  мудрі,  є  тупі.
Є  веселі  та  смішні,  а  є  жахливі.
Є  щедрі,  є  скупі.

Є  слова  тьмяні  та  сумні,  а  є  яскраві  та  драйвові.
Є  страшні  та  злі,  а  є  добрі.
Є  зовсім  сиві  й  непомітні,  а  є  різнокольорові.
Є  боязкі,  а  є  хоробрі.

Є  слова  прямо  протилежні.
Одні  сміливі,  інші  обережні.
Є  абсолютно  незалежні.
Одні  крутяться,  інші  ‒  справжні  лежні.

Є  слова  ‒  терміни  професійні.
Є  пасивні,  є  агресивні.
Є  слова  ‒  почуття  емоційні.
Є  діючі,  є  перспективні.

Є  слова  стандартні,  є  оригінальні.
Є  химерні,  є  вродливі.
Є  специфічні,  а  є  й  універсальні.
Є  віддані,  є  зрадливі.

Є  слова  буденні,  є  святкові.
Є  чужі,  є  рідні.
Є  продумані,  є  випадкові.
Є  низькі,  є  гідні.

Є  слова  чарівні,  а  є  звичайні.
Є  небесні,  є  земні.
Є  непримітні,  а  є  й  надзвичайні.
Є  кричущі,  є  німі.

Є  слова  потворні,  є  красиві.
Є  поступливі,  є  вперті.
Є  різкі,  болючі,  є  щасливі.
Є  скромні,  а  є  відверті.

Є  слова,  які  про  щось  попереджають.
Є,  які  допомагають,  є,  що  заважають.
Є,  які  сильно  свій  час  випереджають.
Є,  якими  нехтують,  є,  які  поважають.

Одні  можуть  поранити,  інші  ‒  лікувати.
Вони  можуть  круто  змінити  життя.
Одні  можуть  убивати,  інші  ‒  рятувати,
А  можуть  пришвидшити  серце  биття.

Одні  щось  скріплюють,  інші  щось  розривають.
Одні  кудись  біжать,  інші  зволікають.
Одні  щось  будують,  інші  щось  розбивають.
Одні  просиджують,  інші  щось  шукають.

Одні  відводять  від  чогось,  інші  кудись  штовхають.
Одні  зустрічають  нас,  інші  проводжають.
Одні  засмучують  десь,  інші  на  щось  надихають.
Одні  утішають  нас,  інші  ображають.

І  всі,  на  жаль,  повернути  назад  неможливо.
Змовчав  не  в  мить  не  те  або  сказав  не  так  ‒  не  варто  шкодувати.
Якісь  залишаться  у  пам'яті  бережливо.
Якісь  можна  розгадати,  якісь  ‒  майстерно  кодувати.

Їхні  ознаки  фактично  нескінченні.
Вони  відображають  всі  предмети,  явища  та  форми.
Вони,  як  струни*,  практично  незліченні.
Їх  контролюють  найрізноманітніші  закони  й  норми.

Такий  він,  незнаний  світ  різноманітних  слів,
Таких  незримих,  ніби  забуття,
Таких  легких,  виняткових,  звичних,  наче  снів,
Таких  всесильних,  як  саме  буття.

*Космічна  струна  ‒  гіпотетичний  реліктовий  астрономічний  об'єкт,  що  представляє  собою  одновимірну  складку  простору-часу.


                                                                                                                                                                                                                                                                               06.08.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843800
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.08.2019
автор: Оля Тимошенко