Де ті пісні, що ми колись співали?..
Де сміх дзвінкий? Куди це все поділось?
Здається, Зло вузди у руки взяло.
А щастя де? Невже десь загубилось?
Знаю! Любов повинна править світом.
Весною пишно так цвіте! І влітку квітне
ніжним цвітом. З любов'ю дивитьтся на світ
із неба сонце золоте.
Осіння тішить позолота і на гіллі рясні плоди.
Є що робити і зимі. Хоч холодно... можна зі-
грітись, за чаєм ще й погомоніть. Зима ж ма-
лює у цю мить. Казкові для тебе узори вона
залишить на вікні. Тут сад в цвіту... і тихо ві-
тер виспівує свої пісні.
Сила любові чиста й світла, та не купити й
не продать. Навчись, як сонце світ любити.
Любов - це Божа Благодать.
Усе тут створено з любов'ю. Є неповторна кож-
на мить. Не так учора, як сьогодні. День новий
завтра забринить... по-своєму.
То ж вірмо в краще і щиро дякуймо за все.
Хай кожне добре, світле серце свою дюбов у
світ несе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841149
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2019
автор: Надія Башинська