Бродило у ріці терпке вино,
В нім вітер колихав дзвінку заграву,
Здалось мені, чи може так було...
Там сонце готувало пишну страву.
В ній було все - ожина та мигдаль,
Жменька малини, стигла, стигла вишня,
І запах трав манив у, нічки, даль,
Так колоритно жило все - а навіть пишно.
Поскрипував старезний журавель,
Обнявшись із криницею - журою,
І падав ранок у засмаглий дикий хміль,
В нім колисались верби над водою.
Ось так би вічність дихати в струмки,
Так засинати й ранок зустрічати,
В нім вабити чарівні ясени -
Всім милуватись і життя кохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840156
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2019
автор: Леся Утриско