Не бійся правди гіркої.
Хай вона тобі серце виболить.
Хай вона тобі стане спокоєм -
І тоді тобі душу вибілить...
Обнулить, почастує тугою,
Море сліз сліпих опанує,
І , пройшовши крізь серце напругою,
Згодом правда тебе підлікує...
Повертаються втрачені миті,
Що за нею ховались уперто.
Часові полюси відкриті -
Найцінніше завжди відверто!
Не потрібно правди боятися.
Вона часто дарує нам час!
Хоч і болісно вчить нас прощатися
З тим, хто мовчки руйнує нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839284
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: Юлія Ганненко