З похмілля вітер переповз дорогу
І між кущами шарудів знесилено,
Шукав сухої, теплої берлоги,
А натикався раз у раз на прілини.
Клювали вітер гостродзьобі краплі,
Над рештками знущались гордовитості.
А він лежав, зіщулений, ослаблий,
І міркував, як осені помститися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832220
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Ніна Багата