Юне літо купається в озері,
Ловить хмари у теплій воді –
Білі, наче вершкове морозиво
Між блакитних, прозорих льодів.
Ех! Побільше б його!
Бо так високо
Сонце хтось почепив, як ліхтар.
І воно шле звідтіль свої бісики.
Кожен з них до землі доліта
І сміється, й пече, і принаджує,
Заганяє по шию в річки.
І в озера, звичайно...
Під пляжниками
Угинаються млосні піски.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830696
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2019
автор: Ніна Багата