Так нищівно, знічів'я
Дні ввірвуться нові,
Мов старечі прислів'я,
Пошкребуть в голові,
Розсотають до нитки
Радість вранішніх мрій
І втечуть собі швидко,
Як зумів щось — радій!
Світ ночами і днями
Мерегтить на осі...
Тиснуть газ до нестями
Без обмежень усі.
Де не якість, а кількість,
Не нагнать каяття.
Перевищено швидкість
В перегонах життя
Приспів
Чорний гумовий слід,
Зойки диких коліс,
Очі геть із орбіт,
Їдкість диму і сліз...
Словом, хто куди встиг...
Бо не милує час!
Ні одного із них,
Ні єдиного з нас.
***
Все зливаються смуги,
Кілометри, мости
Не судилося вдруге
В одну ріку війти
Ми не знаємо, хто ми,
Хоча знаємо де
Ми у гостях, як вдома,
Доки все не пройде
Є ще в баках бензину
Є ще моторесурс
То ж тримаєм невпинно...
Псевдо-правильний курс...
Нема часу і думать
Навмання поворот
І пали свою гуму
До примарних висот
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829690
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 19.03.2019
автор: Ніколя Петрович