В сінешні двері вітер – грюк!.. та грюк! –
Похоже щось на парубоцький кашель.
Либонь учув, хитрун, що я варю
Із гарбуза, найкращу в світі, кашу.
З останнього причому гарбуза,
Що найбокатішим край стежки виріс.
Для нього й чавунець знайшла на виріст,
Щоб, коли прітиме, не вилізав.
І ось нарешті в череп'яній мисці
Пишається... Ложки азарт бере!
А вітер заздрить. І не знайде місця.
Шугає од вікна та – до дверей!
Нещасний... Треба, мабуть, пожаліти.
Бач, руки як від горя заломив!
«Іди-и-и вже! Попрощаємося з літом.
Та й з осінню... На припічку зими».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828915
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2019
автор: Ніна Багата