Звичайна ніч, така, як всі підряд,
Із вечора до самого світанку.
Вона чомусь нам не дає порад.
Тому з надією чекала ранку.
Хотіла я слова Твої почуть.
Та Ти боїшся їх сказать, дарма.
Мовчиш Ти, я ж не хочу те збагнуть,
Що знаю вже мабуть, усе сама…
На свої видумки не хочу я зважать,
Нехай летять в відчинене вікно.
Я просто буду потепління ждать.
Його я виглядаю вже давно.
Звичайна ніч із вітром і дощем,
Холодна, темна, довга і самотня.
На серце кинула, гіркий пекучий щем,
Та що казать…звичайна ніч, суботня
02.03.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827457
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2019
автор: Валентина Рубан