І знову куцих днів цих круговерть
Удаль нас стрімко понесе незриму.
Де кожен з них,заповнений ущерть,
Із буднів загадкового екстриму.
Де стільки мрій, надій і сподівань!..
Як виповзти з цієї нам безодні?..
Тобі, Вкраїно, досить вже страждань,
Ти жити мусиш краще вже сьогодні!
Авжеж не легко торувать цей шлях,
В буденність сіру поглядом уп'явшись.
Сміливо йдеш до зоряних звитяг,
Із вірою й надією обнявшись!
Від обіцянок стомлений украй,
Мій гордий і знедолений народе,
Свій крок на півдорозі не спиняй,
Віками ти ж в борні кував свободу!
Заради і спасіння, і добра
Міцній, гуртуйся, рідний дивокраю!
Прозріння завесніє хай пора,
І в мудрості Господь нас поєднає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824871
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.02.2019
автор: Ніна-Марія