ВИМРІЯНЕ


Рядки  віршів  сховалися  в  туман,
А  може  просто  переходять  в  прозу.
Це  що  таке  зневіра  чи  обман?
Палкі  обійми  лютого  морозу?

Думки,  мов  сіра  поморозь,  снують,
І  падають  на  душу,  як  в  долину.
А  я  чомусь  не  можу  все  збагнуть,
 Яке  там  все?    Та  навіть  половину.

Де  промінь  той,  що  темінь  розжене?
Що    через      темряву  пробитись,    хоче
Де  оте  вимріяне,  вистраждане,  зважене,
Від  чого  серденько  радіє  і  тріпоче.

03.01.2019  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823996
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2019
автор: Валентина Рубан