Надвечір’я січневе вабить морозом,
Останніми днями різдвяної тиші.
Сипле снігом , в туманах сріблясте волосся
Пахне медом, теплом та вогником з печі.
Січень наче в малюнках фарбує світанок,
Сонце в соснах заховане відблиском хвої,
Ліс не спить,він до Січня прийшов на сніданок
Загорнувшись у сніжні відбілені скроні.
Заморозило неба блакить кришталевим,
Наче очі в зими забувають про літо,
Захід сонця крізь біле яскраво-рожевий,
Надвечір’я січневе світанками в лютий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823143
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2019
автор: Tetyana_Shulga