Посеред літа в дальньому ліску
Я поглядом зустрілася з травою –
В зеленім острівочку на піску
Ромашки-очі під склепінням хвої.
Уперше, мабуть, на своїм віку
Трава у душу глянула людську
Беззахисно, довірливо, наївно.
Так на дорослих дивиться дитина,
Коли вона іще у сповитку.
А може, то земля – терпляча мати
У мене щось хотіла запитати?
Якщо в її очах ця ніжна сила,
То як ми перед нею завинили!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821598
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2019
автор: Ніна Багата