ОСІННЯ СОНАТА

(Реальна  історія  із  справжнім  фото)
Дихала  осінь  прохолодою.  Здавалося,  що  роздала  своє  тепло  у  вересні,  тому  жовтень  нахмурився  та  сердився.
Після  чергового  завдання  жінки  повернулися  в  базовий  табір    і  найперше  вирішили  почаювати.  Грілися  теплим  чаєм,  а  також,  як  завжди,  думками  про  сім’ю,  рідний  дім,  в  якому  затишні  і  холодні  осінні,  і  морозяні  зимові  дні.  Ніби  вітамінками,  підживлювалися  згадками  про  найдорожчих  людей,  теплими  спогадами,  мріями  та  сподіваннями,  ділилися  ними  між  собою.  Лише  так  можна  було  заспокоїти  свої  стривожені  серця.  Лише  тоді  усміхалися  і  раділи.  Бо  бадьорості  та  веселощам  тут  не  час  і  не  місце.
Аж  ось  у  їхнє  так  зване  помешкання  постукали.
Це  був  дядько  Коля,  як  його  усі  називали.  У  руках  він  тримав  букет  з  польових  квітів  і  трав.
-  Це  вам,  дівчата,
   Осіння  соната!-  промовив.
Скромний,  але  такий  чарівний  подарунок  зворушив  усіх  до  глибини  душі.  У  жінок  з’явилися  усмішки  на  обличчі,  сльози  на  очах,  і  на  одну  теплу  бентежну  мить  у  житті  кожної  стало  більше.
Дядько  Коля  до  служби  в  армії  був  лісником,  а  ліс  та  поле  були  його  друзями.
З  метушливого  заклопотаного  повсякдення  поспішав  сюди  за  душевною  рівновагою,  радістю  та  спокоєм.  Відчував  себе  частинкою  природи  і  завжди  оберігав  її.  Зібрати  розкидане  сміття,  розчистити  стежечку,  врятувати  пташку,  обладнати  годівничку  для  тварин  вважав  своїм  святим  обов’язком.  Збирав  лише  цілющі  трави  в  полях  і  не  топтав  ніколи  марно  квіти.  
А  сьогодні  захотів  зробити  приємне  жінкам,  які  в  нелегких  умовах  виконували  поставлені  їм  завдання.  Вважав,  що  і  в  зоні  проведення  АТО  потрібні  маленькі  радощі,  а  квіти  –  це  те,  що  може  потішити  прекрасну  половину  їхнього  підрозділу.
Не  помилився.  І  хоч  цей  букет  порівняно  з  дорогими  букетами  з  квіткових  салонів,  якими  обдаровували  жінок  на  мирних  територіях,  був  скромний  та  простий,  для  жінок  він  був  у  той  момент  найкращим    з  усіх,  тому  що  в  ньому  були  не  тільки  рослини,  а  якісь  невидимі  промінчики  ніжності,  душевного  тепла  та  добра,  які  вони  відчули  своїм  серцем.
І  ця  хвилююча  мить  запам’ятається  їм  назавжди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819321
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2018
автор: IRY_SKA