Зазиміло. Завірюха дужча.
Бемкає годинник на стіні.
Розімліла піч їством смачнющим.
І різдвяник квітне на вікні.
Заховаюсь в сніжну халабуду.
Новорічні надійшли свята.
Під крилечком маминим побуду
І наговорюся на літа!
Все у нас не вистачає часу.
А літа не вгору, а з гори...
Додає крута завія джазу,
Ніби спонукає – говори!
Сповниться душа теплом сердечним
І чистіша стане у рази.
Вибачиться завірюха гречно
І відкриє штори для краси!
Забіліло від землі до висі.
В білих ризах царствують сади.
Золотаві зорі зайнялися
І різдвяні стеляться сліди.
Благовісне завітало свято.
Спас до нас – у дім, в серця прийшов!
Сина породила Божа Мати
На життя, на муки, на любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818900
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2018
автор: Ніна Третяк