Ромашкове сонце

Розквітло  сонце  буйним  квітом  
Серед  зими,
Проміння  вплело  в  густі  ялиці  -
Вело  із  тьми,
Так  чудно  мружить  булькаті  очі
Сумним  снігам,
Лягло  на  стежку,  вмочило  пензлик
В  кольори  гам.

Рвало  пелЮстки  з  синього  неба,  
Виплело  день,
Тихо  писало  в  чубку  смереки  збірку  пісень,
Нота  до  ноти  -  сольні  октави...
Дзвінкі  пташки,
У  ранок  світлий  смішно  вплітало  
Всі  ромашкИ.  

Світлі  й  голодні,  із  снігом  згідні,
Такі  -  льодяні,
Мов  королеви  з  серцем  холодним  
Вже  неземні,
Сонце  зігріє,  знову  зомліє  -
Враз  защемить,
Не  смій  розбити,  сон  їх  змінити  -
Залиш  ще  мить...

(С)  Леся  Утриско

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818523
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2018
автор: Леся Утриско