Не має слів спустошена душа,
і сліз нема... і в риму тиші - тиша...
Не вийде з пустоти достойного вірша,
хоч критика, насправді, до старання лише.
Так пусто, терпко, неначе до біди...
Ось-ось якась з емоцій з ланцюга зірветься!
Аби не лють душу вела до боротьби,
Аби не злість заполонила жовчю серце...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818048
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2018
автор: Яна Бім