[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uX9P6cKyES8
[/youtube]
Я хочу стати знов маленькою,
Такою, як була колись давно.
Маленькою, улюбленою донькою.
(Як боляче, що це вже не дано).
А поряд мої рідні:мама й тато.
Я й зараз чую рідні голоси.
Хоч знаю, що прошу я так багато.
На жаль, пройшли давно оті часи.
Я часто про це згадую ночами,
Так хочеться відчути їх тепло.
І пригорнутися до тебе, моя мамо.
Чому ж дитинство швидко так пройшло?
Щоб мама мої коси заплітала,
Вплітала, як тоді, у них стрічки.
А я тоді, давно, іще не знала,
Я думала, що буде так завжди,.
Я пам"ятаю, мамо, твої руки,
І зараз пожаліла б ти мене,
Розвіяла життєві мої туги.
Таке оце життя моє земне..
Нічим тебе не хочу турбувати,
Жалі пройдуть, неначе сніг.
А за тобою буду сумувати.
Приходь до мене іноді, хоч в сні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817999
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2018
автор: Н-А-Д-І-Я