Торочу́ все, торочу́...
і нема рядочка.
Старе плетиво моє:
нерви у клубочки.
Тихо-мирно вкотре стало.
На душі - гамівна сорочка,
я й згадала всю себе, та цього замало...
Не почну життя з чистого рядочка.
Не зірву зірок, не впіймаю журавля,
Втративши синицю...
все в клубочки і в нитки,
а нитки на спицю...
Переплачу і сплету
з ниточок намисто.
Із нового не почну...
зате совість чиста.
...торочу все, торочу
полоси в клубочки...
тихо-мирно перейду
крізь гарячі точки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816655
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.12.2018
автор: Яна Бім