Іде фантазія у вільний свій політ,
Шукає красу філософську кожна людина.
Країни проростання хтось хоче втопить.
Без злагоди і єдності живе Батьківщина.
Країно, наша доля з тобою страшна.
Вже стільки важких та кривавих доріг ти пройшла.
Хижак- капітал - справа держав голосна.
Зграя злочинна продажну владу нам віддала.
А десь далеко, там, шал страшного бою.
Гримить, іде війна, бо править нами сатана.
Донбас, Луганськ дихає його війною,
Де день новий і щит, і меч - вогонь палкий горна...
Коли ти станеш, Україно, щаслива,
Де людство наше не буде у розпач впадати.
І для чесних зникне погода сварлива.
Зарплати і пенсії світ не будуть лякати.
Народе, ввімкни вже одурену душу,
Бо мовою цифр геноцид в державі знову росте.
Одержав ти ціни, тарифи, як грушу,
Життя українського люду для влади пусте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816442
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.12.2018
автор: Жора Гарпунов