За пеленою сліз вдягну я погляд у байдужість,
Кривій, щоб усмішці, ще краще пасувало,
В такім житті переважає лиш безглуздість,
Та вам здається, що мені тортур замало?
Шукаєте слова, які гостріші,
Й під нігті, ніжно, потім в серце, в душу…
Мені, на люди, лиш емоції скупіші
Всю біль в собі тримати далі мушу.
19.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814652
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч