Вдивляюсь в очі: - Мамо, мамо
Чужа... та жалю повний міх,
Чого життя у тебе вкрали?
У чім, рідненька, маєш гріх?
Тебе б сьогодні милувати,
Аби відчула смак життя
І колисати... колисати,
Як те, маленьке немовля.
Віджито стільки, скільки праці,
Та скільки смутку на лиці,
Життя твоє пройшло на грядці,
Та тихо сплило по ріці.
Це все матусю, що зосталось:
Шматок ряднини та часник,
Коли ж такого дочекалась,
Нехай би світ фальшивий зник.
О, Боже, скільки їх, таких,
Без кусня хліба, без води...
Спивають чашу днів гірких -
Охорони їх від біди.
У чім, скажи, їх, Боже, гріх?
За що ж бо їм така провина?
Дай же на старості потіх -
Дай, Боже, їм погожу днину...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814017
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2018
автор: Леся Утриско