Далеко ще мені до краю,
Допоки ти в моїх очах.
Я твою постать зустрічаю,
Коли приходиш по ночах.
Я ще не пив такого трунку,
Ніколи так ще не хмелів
Я помирав від поцілунку,
Від слів твоїх ураз німів.
Мені хотілося кричати,
Та поцілунок не давав.
Я лиш стогнав, не міг мовчати,
Бо до безтями цілував.
Життя було в тонах рожевих,
Місяць виглядував з-за хмар.
І звуки від думок серцевих
Життю лиш додавали чар.
Ми в сні, заховані в тумані,
Брели по скошеній траві
І посміхались роси ранні,
І пахли квіти лугові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2018
автор: СЕЛЮК