Ця осінь мені загірчила
Лимонно-імбирним кленом.
Промокла до нитки, ціла
до серця, до стуку, щему...
Лікую душевну застуду,
А зовні – це лише нежить.
Не знаю чи завтра буду,
Тобі як раніш належать.
Не знаю, чи взнати не смію
мій острах жбурнув каштаном
у листя, руду завію,
що сипле без перестану...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2018
автор: Окрилена