На покуті висів старий рушник,
Він був іконі древній, оберегом.
Увесь у квітах - вишитий квітник,
Де карбувалась доля перебігом.
Тут маків розмістився пишний ряд
І обнялися спориші з землею.
Зорі на небі утворили сад,
Що квітнув під ранковою зорею.
Неначе вартові на рушнику
Розшиті мальви – квіти України.
Що бачили на власному віку -
Щасливі дні, достаток і руїни.
Рушник казковий – полотно лляне,
У ньому поміж квітів чиясь доля.
Тут вишите багатство не земне,
Що рідним стало, як степу тополя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811824
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2018
автор: СЕЛЮК